ќсобливост≥ адм≥н≥стративного захисту прав ≥нтелектуальноњ власност≥

јдм≥н≥стративний пор¤док пол¤гаЇ передус≥м у розгл¤д≥ ≥ вир≥шенн≥ спору орга≠ном державного управл≥нн¤. —прави розгл¤даютьс¤ на основ≥ спец≥альноњ процеду≠ри, спрощеноњ пор≥вн¤но з цив≥льним судочинством ≥ такоњ, що виключаЇ багато процесуальних д≥й. ќбс¤г процесуальних гарант≥й тут значно вужчий н≥ж судових. “ак, далеко не завжди передбачена особиста участь за≥нтересованих ос≥б або њхн≥х представник≥в у розгл¤д≥. Ќе Ї обов'¤зковим колег≥альний розгл¤д спору. «акон може не регламентувати використанн¤ п≥д час розгл¤ду справ в адм≥н≥стративному пор¤дку р≥зних вид≥в доказ≥в (наприклад, показанн¤ св≥дк≥в). —в≥дки й експерти, що залучаютьс¤ до участ≥ в адм≥н≥стративному провадженн≥, не попереджаютьс¤ про в≥дпов≥дальн≥сть за даванн¤ неправдивих св≥дчень або в≥дмову в≥д них.

√оловний же недол≥к пол¤гаЇ в тому, що в≥домч≥ органи розгл¤ду не користу≠ютьс¤ т≥Їю м≥рою автономност≥, ¤ка надана судам. ” своњх д≥¤х вони керуютьс¤ не т≥льки законом, а й загальними директивами, а також конкретними вказ≥вками вищих орган≥в управл≥нн¤.

ќкремо сл≥д вид≥лити питанн¤, пов'¤зан≥ ≥з захистом в≥д недобросов≥сноњ конку≠ренц≥њ, ¤кий вже близько ста рок≥в вважаЇтьс¤ частиною системи охорони промис≠ловоњ власност≥. ”перше його було визнано таким у 1900 роц≥ на Ѕрюссельськ≥й дип≠ломатичн≥й конференц≥њ з перегл¤ду ѕаризькоњ конвенц≥њ з охорони промисловоњ власност≥. ƒо тексту  онвенц≥њ було включено статтю, що зобов'¤зуЇ кожну крањну-учасницю забезпечувати громад¤нам ефективний захист в≥д недобросов≥сноњ конку≠ренц≥њ. ѕри цьому актом недобросов≥сноњ конкуренц≥њ вважаЇтьс¤ будь-¤кий акт конкуренц≥њ, що суперечить чесним звича¤м у промислових ≥ торговельних справах.

¬ ”год≥ “–≤ѕ— м≥ст¤тьс¤ положенн¤, в≥дпов≥дно до ¤ких нац≥ональн≥ органи судовоњ влади крањн-учасниць повинн≥ мати можлив≥сть Ђвживати ч≥тких та ефек≠тивних, оформлених законодавче заход≥вї, збирати та збер≥гати докази можливих порушень прав ≥нтелектуальноњ власност≥, а також запоб≥гати сам≥й по¤в≥ таких по≠рушень, не допускаючи ≥мпорту товар≥в по комерц≥йних каналах, в≥дпов≥дно до своЇњ юрисдикц≥њ. «а ви¤вленн¤ порушень прав ≥нтелектуальноњ власност≥ та дове≠денн¤ таких факт≥в органи судовоњ влади повинн≥ мати повноваженн¤ примусити порушника в≥дшкодувати власнику прав в≥дпов≥дн≥ збитки у розм≥р≥, достатньому дл¤ адекватноњ компенсац≥њ за запод≥¤ну шкоду.  р≥м того, щоб створити в≥дпов≥д≠ний прецедент, ¤кий би запоб≥гав под≥бним порушенн¤м, органи судовоњ влади по≠винн≥ також мати право приймати р≥шенн¤ про знищенн¤ п≥дроблених та п≥ратсь≠ких товар≥в, щоб так≥ товари не роз≥йшлис¤ комерц≥йними каналами.

¬≥дпов≥дно до —татт≥ 50, суди повинн≥ мати право вимагати застосуванн¤ оперативних та ефективних заход≥в. ÷е положенн¤ охоплюЇ так≥ судов≥ накази, ¤к обмежувальний наказ, а також накладанн¤ попередн≥х та тимчасових заборон. ће≠тою такого уповноважуванн¤ Ї:

Ј     запоб≥ганн¤ скоЇнню правопорушень ≥, зокрема, запоб≥ганн¤ надходженню товар≥в до торговельних канал≥в п≥сл¤ митного оформленн¤, а також

Ј     збереженн¤ доказ≥в скоЇнн¤ правопорушень.

ќкр≥м того, у раз≥, ¤кщо ≥снуЇ небезпека завданн¤ непоправноњ шкоди власни≠ку прав, а також ¤кщо ≥снують очевидн≥ ознаки того, що в≥дпов≥дн≥ докази може бути знищено, суди повинн≥ мати право видавати попередн≥ заборони, а також на≠кази, ¤к≥ уповноважували б власник≥в прав на вилученн¤ в≥дпов≥дних товар≥в. ÷е положенн¤ —татт≥ 50 повинно значною м≥рою полегшити реал≥зац≥ю норм права ≥нтелектуальноњ власност≥. ѕраво власника прав на отриманн¤ повноваженн¤ на вилученн¤ товар≥в, ¤к≥ порушують право ≥нтелектуальноњ власност≥, матиме нео≠ц≥ненне значенн¤ у раз≥, ¤кщо завчасне попередженн¤ про вчиненн¤ юридичних д≥й та судових процедур може призвести до приховуванн¤ товар≥в, ¤к≥ порушують право ≥нтелектуальноњ власност≥, або ж до знищенн¤ ≥нших доказ≥в, що стосують≠с¤ справи.

„ерез те, що тимчасов≥ заходи мають надзвичайний характер, на власник≥в прав може покладатис¤ обов'¤зок надати прийн¤тн≥ докази того, що вони справд≥ Ї власниками прав, ≥ њхн≥ права порушуютьс¤, або, що порушенн¤ таких прав не≠минуче. ƒержавн≥ органи, ¤к≥ вдаютьс¤ до тимчасових заход≥в, можуть також за≠жадати, щоб власнику прав надали докази, достатн≥ дл¤ того, аби ≥дентиф≥кувати в≥дпов≥дн≥ товари.

¬ласник прав, котрий вимагаЇ застосуванн¤ тимчасового заходу, може зо≠бов'¤зуватис¤ внести заставу або забезпечити ≥нший вид захисту. ÷е захистить права п≥дзахисного та завадить зловживанн¤м. –озм≥р застави залежатиме в≥д кон≠кретних обставин справи, але в≥н не повинен бути ан≥ занадто малим, щоб забез≠печити адекватний захист п≥дзахисного, ан≥ занадто великим, аби власник прав був спроможним до нењ вдатис¤.

” випадках, коли суд видаЇ попередн≥й обмежувальний наказ або ж упов≠новажуЇ власника прав на вилученн¤ протиправне виготовлених товар≥в, п≥сл¤ виконанн¤ в≥дпов≥дного судового наказу особ≥, котра звинувачуЇтьс¤ у порушенн≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, повинно бути оперативно надано в≥дпов≥дне пов≥≠домленн¤.  р≥м того, вказана особа повинна мати право вимагати судового або ≥н≠шого розгл¤ду, в результат≥ ¤кого маЇ бути винесено р≥шенн¤ про зм≥ну, скасуван≠н¤ або затвердженн¤ в≥дпов≥дного наказу.

якщо власнику прав прот¤гом розумного пер≥оду п≥сл¤ застосуванн¤ тим≠часових заход≥в, ¤кий не повинен перевищувати 31 календарного дн¤ (або ж двад≠ц¤ти робочих дн≥в, ¤кщо в цьому випадку в≥дпов≥дний пром≥жок часу буде довшим), не вдалос¤ розпочати судового слуханн¤ за матер≥алами справи, тимчасовий зах≥д скасовуЇтьс¤ або ж припин¤Їтьс¤ ≥ншим способом на вимогу звинувачуваноњ особи.

” раз≥, ¤кщо тимчасов≥ заходи скасовуютьс¤ або припин¤ють д≥ю внасл≥≠док безд≥¤льност≥ власника прав, або ж компетентн≥ державн≥ органи доход¤ть висновку, що не ≥снуЇ загрози порушенн¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥, суд, на вимогу обвинувачуваноњ особи, повинен наказати власнику прав або ≥нш≥й особ≥, що розпочала справу, компенсувати звинувачуван≥й особ≥ вс≥ завдан≥ њй збитки. ÷е положенн¤ Ї ще одним прикладом обережного балансуван¤ м≥ж наданн¤м власни≠кам прав належних засоб≥в захисту та захистом торговц≥в, що зд≥йснюють право≠м≥рну д≥¤льн≥сть, в≥д шкоди, ¤коњ њм можуть завдати Ђнадто обережн≥ї волод≥льц≥ прав. ’оча витрати на оплату послуг адвокат≥в становл¤ть б≥льшу частину в≥дпо≠в≥дних витрат, статт¤, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших в≥дпов≥дних статей ”годи, не м≥стить положень, що вочевидь уповноважують сторону вимагати в≥дшкодуванн¤ витрат на оплату послуг адвокат≥в. ќднак, беручи до уваги положенн¤ —татт≥ 48(1), вва≠жаЇтьс¤, що згадан≥ витрати також повинн≥ в≥дшкодовуватис¤.

 рањни-учасниц≥ ”годи “–≤ѕ—, кр≥м заход≥в, наведених вище, повинн≥ також запровадити процедури, зг≥дно з ¤кими власники прав ≥нтелектуальноњ власност≥, котр≥ мають п≥дстави дл¤ п≥дозри, що:

Х п≥дроблен≥ товари, па ¤ких проставлено њхн≥ товарн≥ знаки, або

Х п≥ратськ≥ товари, ¤к≥ порушують авторськ≥ права власник≥в, можуть бути ≥мпортованими, мають право подати за¤ву до орган≥в митноњ служби про затриманн¤ таких товар≥в.  рањни-учасниц≥ ц≥Їњ ”годи можуть мати р≥зн≥ вар≥анти розв'¤занн¤ ц≥Їњ проблеми за допомоги розробки процедур дл¤ при≠зупиненн¤ митного оформленн¤ продукт≥в (продукц≥њ), ¤к≥ порушують права влас≠ник≥в патент≥в та ≥нш≥ права власник≥в ≥нтелектуальноњ власност≥.

як в≥домо, одн≥Їю з головних причин долученн¤ питань ≥нтелектуальноњ власност≥ до кола проблем, що обговорювалис¤ в рамках ”ругвайського раунду, було прагненн¤ держав-учасниць дос¤гти ефективного впровадженн¤ в≥дпов≥дних правових норм ¤к на власн≥й територ≥њ (цього аспекту стосуютьс¤ положенн¤ ста≠тей 42-50), так ≥ на њхньому державному кордон≥ (цих питань стосуютьс¤ статт≥ 51-60)[1]. «аходи примусового впровадженн¤, що застосовуютьс¤ на кордон≥, за звичайних умов не так≥ ефективн≥, ¤к заходи, спр¤мован≥ безпосередньо проти ви≠робник≥в в≥дпов≥дноњ продукц≥њ. јле в раз≥, ¤кщо ≥снуЇ дек≥лька джерел походжен≠н¤ товар≥в, ¤к≥ порушують право ≥нтелектуальноњ власност≥, ≥ вс≥ вони перебува≠ють за межами даноњ крањни, заходи прикордонних служб, покликан≥ не допусти≠ти ввезенн¤ (а ≥нод≥ й вивезенн¤) вказаних товар≥в, мають особливий ефект.

¬ажливо в≥дзначити, що положенн¤ розд≥лу про Ђзаходи на кордон≥ї мо≠же бути застосовано ¤к загальну норму до товар≥в з фальшивим товарним знаком та товар≥в, виготовлених п≥ратським способом, на ¤к≥ поширюЇтьс¤ авторське пра≠во. —татт¤ 51 зобов'¤зуЇ держави-учасниц≥ впровадити процедури, за допомоги ¤ких власник прав м≥г би у письмов≥й форм≥ звернутис¤ або до судових, або до адм≥н≥стративних орган≥в з проханн¤м затримати п≥д контролем митних орган≥в той чи ≥нший товар, що м≥стить фальшивий товарний знак або виготовлений п≥≠ратським способом. ¬≥дпов≥дн≥ терм≥ни визначено у прим≥тц≥ 14 до —татт≥ 51:

Ј          Ђ“овари з фальшивим товарним знакомї означають будь-¤к≥ товари, а та≠кож упаковку, на ¤к≥ незаконно нанесено товарний знак, ≥дентичний до товарного знака на цей вид продукц≥њ, зареЇстрованого належним чином, або ж ¤кий за йо≠го основними ознаками неможливо в≥др≥знити в≥д такого товарного знака ≥, отже, нанесено з порушенн¤м права власника товарного знака, зг≥дно з правом крањни, куди зд≥йснюЇтьс¤ ≥мпорт.

Ј          Ђ“овари, виготовлен≥ п≥ратським способом, на ¤к≥ поширюЇтьс¤ авторське правої, означають будь-¤к≥ товари, ¤к≥ Ї репродукц≥Їю, ≥ ¤к≥ було створено без згоди власника права або особи, належним чином уповноваженоњ власником пра≠ва у крањн≥ виробництва такого товару. ћаЇтьс¤ на уваз≥ репродукц≥¤, створена безпосередньо або опосередковано з реч≥, на ¤ку поширюЇтьс¤ авторське право, та ≥мпортована до крањни, де под≥бне створенн¤ такоњ репродукц≥њ становить порушен≠н¤ авторського права або сум≥жних прав.

’оча у —татт≥ 51 не м≥ститьс¤ в≥дпов≥дного ≥мперативного положенн¤, крањ≠ни-учасниц≥ можуть впроваджувати под≥бн≥ процедури, спр¤мован≥ проти пору≠шень ≥нших вид≥в прав ≥нтелектуальноњ власност≥, а також впроваджувати в≥д≠пов≥дн≥ процедури, що стосуютьс¤ експорту. “ому факту, що ”года встановлюЇ обов'¤зков≥ процедури, спр¤мован≥ проти порушень прав на товарний знак або по≠рушень авторського чи сум≥жних прав, але не встановлюЇ обов'¤зкових процедур, спр¤мованих проти порушень прав, захищених патентом, або прав на тополог≥ю ≥нтегральних м≥кросхем, або ж права на конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю, ≥снуЇ прак≠тичне по¤сненн¤. –≥ч у т≥м, що можна з в≥дносною точн≥стю визначити, чи неза≠конно використаний товарний знак Ї ≥дентичним до вже на¤вного зареЇстровано≠го товарного знака, або чи ввезену репродукц≥ю твору, що захищаЇтьс¤ авторсь≠ким або сум≥жним правами, було створено протиправним шл¤хом. јле коли щодо товар≥в, захищених патентом, або щодо тополог≥њ ≥нтегральноњ м≥кросхеми, або то≠вар≥в, при виготовленн≥ ¤ких, можливо, порушувалос¤ право на конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю, визначенн¤, чи мало в даному раз≥ м≥сце правопорушенн¤, за на¤в≠них умов неможливо зд≥йснити силами митних орган≥в, сл≥д провести детальне розсл≥дуванн¤.

як ≥мпортеру, так ≥ власнику права маЇ бути пов≥домлено про затриманн¤ в≥дпов≥дних товар≥в на кордон≥. якщо прот¤гом дес¤ти робочих дн≥в п≥сл¤ цього митн≥ органи не д≥стануть пов≥домленн¤ про те, що власник права вдавс¤ до пра≠вових процедур за матер≥алами справи, або що п≥сл¤ затриманн¤ товару було ви≠дано попередню судову заборону, затриманн¤ товар≥в маЇ бути припинено. —тат≠т¤ 55 допускаЇ продовженн¤ цього терм≥ну ще на дес¤ть дн≥в, але лише за обста≠вин, ¤к≥ виправдовують таке продовженн¤. якщо власник права вже ≥н≥ц≥ював судовий або ≥нший розгл¤д за матер≥алами справи, ≥мпортер ≥ соб≥ маЇ право на розгл¤д прот¤гом розумного в≥др≥зку часу питанн¤ про те, чи сл≥д скасувати, чи затвердити затриманн¤, чи зм≥нити його умови.

¬≥д власника права, що бажаЇ домогтис¤ затриманн¤ товар≥в п≥д контролем митних орган≥в, можуть зажадати внесенн¤ застави або матер≥ального забезпечен≠н¤, обс¤г ¤ких був би достатн≥м дл¤ захисту ≥мпортера та запоб≥ганн¤ зловживан≠н¤м. як ≥ у раз≥ винесенн¤ наказу про попередн≥ д≥њ, сума застави або матер≥аль≠ного забезпеченн¤ не повинна бути наст≥льки високою, щоб вживанн¤ под≥бних за≠ход≥в було неможливим.

” раз≥, ¤кщо ≥мпортеру товару було завдано шкоди в результат≥ неправо≠м≥рного затриманн¤ його товар≥в або через те, що власник права не вдавс¤ прот¤≠гом дес¤ти дн≥в до в≥дпов≥дних процедур, органи державноњ влади мають право ви≠магати в≥д власника права в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ ≥мпортеру, адресату вантажу та власнику затриманих товар≥в.

—татт¤ 53(а) встановлюЇ спец≥альний режим на товари, стосовно ¤ких ≥сну≠ють патенти, промислов≥ зразки, тополог≥њ та конф≥денц≥йна ≥нформац≥¤. ” раз≥ за≠триманн¤ митними органами товар≥в, щодо ¤ких ≥снують права, що охорон¤ютьс¤ правом промисловоњ власност≥, ≥ таке затриманн¤ було вчинено не на п≥дстав≥ су≠дового наказу, ≥ прот¤гом дес¤ти дн≥в з моменту пов≥домленн¤ про затриманн¤ не надаЇтьс¤ попередн¤ заборона з боку компетентного судового або ≥ншого в≥дпов≥д≠ного уповноваженого органу, власник, ≥мпортер або адресат таких товар≥в мають право вимагати в≥дм≥ни затриманн¤ цих товар≥в за умови, ¤кщо вони внесуть за≠ставу у розм≥р≥, достатньому дл¤ захисту ≥нтерес≥в власника права. якщо власник права впродовж розумного в≥др≥зку часу не в≥дновлюЇ правов≥ д≥њ, спр¤мован≥ на захист прав промисловоњ власност≥, застава повертаЇтьс¤.

” раз≥, ¤кщо митн≥ органи мають право затримувати товари на кордон≥ за власноњ ≥н≥ц≥ативи (маютьс¤ на уваз≥ випадки ≥снуванн¤ доказ≥в prima facie про те, що в≥дпов≥дн≥ товари випущено з порушенн¤м права ≥нтелектуальноњ власност≥), компетентн≥ державн≥ органи можуть у будь-¤кий час зажадати в≥д власника прав необх≥дноњ ≥нформац≥њ. як ≥мпортеру, так ≥ власнику надсилаЇтьс¤ оперативне по≠в≥домленн¤, ¤кщо видано наказ про затриманн¤ товар≥в на кордон≥. ” раз≥ такого затриманн¤ ≥мпортер повинен мати право вимагати перегл¤ду ухваленого р≥шенн¤ (це право включаЇ право виступати з обгрунтуванн¤м своЇњ позиц≥њ), результатом ¤кого може бути зм≥на, скасуванн¤ або п≥дтвердженн¤ прийн¤того р≥шенн¤. ¬имо≠ги про заходи правового захисту не поширюютьс¤ на державн≥ органи та держав≠них службовц≥в за умови, ¤кщо в≥дпов≥дн≥ д≥њ було вчинено ними добросов≥сно.

—татт¤ 59 передбачаЇ, що компетентн≥ державн≥ органи повинн≥ мати пра≠во видавати накази про л≥кв≥дац≥ю товар≥в за межами торговельних канал≥в, а та≠кож вдаватис¤ до ≥нших заход≥в дл¤ знищенн¤ в≥дпов≥дних товар≥в. ќднак вони не повинн≥ мати права вдаватис¤ до реекспорту таких товар≥в у незм≥нному ви≠гл¤д≥. ѕроте, ¤кщо товари, щодо ¤ких порушуЇтьс¤ право ≥нтелектуальноњ влас≠ност≥, мають некомерц≥йний характер ≥ перевоз¤тьс¤ у невеликих к≥лькост¤х або пересилаютьс¤ невеликими парт≥¤ми, вони вилучаютьс¤ ≥з сфери д≥њ вказаних про≠цедур, в≥дпов≥дно до —татт≥ 60.