«агальна характеристика цив≥льно-правового захисту прав ≥нтелектуальноњ власност≥

¬≥дпов≥дно до загальних норм цив≥льного законодавства про дел≥ктну в≥дпов≥дальн≥сть, а також спец≥альними нормами законодавства з промисловоњ власност≥ в кожн≥й ≥з крањн до правопорушник≥в можуть бути застосован≥ наступн≥ санкц≥њ[1]:

Ј     заборона подальшого неправом≥рного використанн¤ об'Їкта промисловоњ власност≥ в господарському оборот≥ в будь-¤к≥й форм≥ ≥/чи зд≥йсненн¤ д≥й, що здатн≥ повести до такого правопорушенн¤;

Ј     в≥дшкодуванн¤ власнику права понесеного збитку. ѕозов про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в маЇ на мет≥ компенсац≥њ потерп≥лому не т≥льки позитивного збитку (витрат по ви¤вленню правопорушенн¤, веденню судового процесу ≥ т.п.), але й упущеноњ вигоди (через скороченн¤ збуту товар≥в, зниженн¤ ц≥н ≥ т.д.);

Ј     накладенн¤ штрафу за невиконанн¤ винесеного судового р≥шенн¤, зд≥йсненн¤ акт≥в несумл≥нноњ конкуренц≥њ ≥ т.д.;

Ј     публ≥кац≥¤ судового р≥шенн¤ дл¤ загального зведенн¤ в газетах ≥ журналах за рахунок правопорушника.

«а клопотанн¤м позивача суд може, нав≥ть до розгл¤ду справи, накласти арешт на контрафактн≥, тобто так≥ що порушують промислове право, вироби, що знаход¤тьс¤ на складах, у митниц¤х, портах ≥ т.д., у ¤кост≥ превентивного, запоб≥жного заходу проти продажу товар≥в ≥ забезпечувального заходу дл¤ позову.

—татт¤ 42 ”годи “–≤ѕ— зобов'¤зуЇ держави-учасниц≥ робити цив≥льно-правов≥ судов≥ процедури доступними дл¤ власник≥в прав з метою примусового впровадженн¤ прав ≥нтелектуальноњ власност≥, на ¤к≥ поширюЇтьс¤ д≥¤ ”годи TRIPS. ѕри цьому держави-учасниц≥ зобов'¤зуютьс¤ забезпечити вс≥ умови дл¤ того, що у —получе≠них Ўтатах зазвичай визначають ¤к належний процес.

÷е визначенн¤ м≥стить так≥ умови:

Ј          п≥дзахисним маЇ вчасно надаватис¤ письмова ≥нформац≥¤ про обгрунтуван≠н¤ вимог, що до них висуваютьс¤;

Ј          обом сторонам маЇ бути надано можлив≥сть користуватис¤ послугами неза≠лежного юридичного консультанта;

Ј          не допускаютьс¤ надм≥рно обт¤жлив≥ вимоги обов'¤зковоњ особистоњ присут≠ност≥;

Ј          обом сторонам маЇ бути надано можлив≥сть обгрунтувати своњ вимоги ≥ на≠дати вс≥ докази, ¤к≥ стосуютьс¤ справи;

Ј          повинна забезпечуватис¤ конф≥денц≥йн≥сть ≥нформац≥њ, ¤кщо це не супере≠чить положенн¤м  онституц≥њ;

«аконодавство у сфер≥ охорони ≥нтелектуальноњ власност≥ надаЇ потерп≥лим до≠сить широкий спектр способ≥в захисту. “ак, власники прав на об'Їкти ≥нтелекту≠альноњ власност≥ мають право вимагати в≥д порушника:

Ј          визнанн¤ прав власника шл¤хом зверненн¤ з такою вимогою до суду, ¤кий по≠винен оф≥ц≥йно п≥дтвердити на¤вн≥сть або в≥дсутн≥сть даного права. ÷е Ї не≠обх≥дною передумовою застосуванн¤ ≥нших передбачених законодавством спо≠соб≥в захисту.

÷ей спос≥б захисту прав б≥льшою м≥рою стосуЇтьс¤ захисту авторських ≥ сум≥жних прав, оск≥льки виникненн¤ самого права на об'Їкти промисловоњ влас≠ност≥, а також на сорти рослин ≥ топограф≥њ ≥нтегральних м≥кросхем залежить в≥д њх державноњ реЇстрац≥њ ≥ дл¤ п≥дтвердженн¤ цього права в суд≥ не потр≥бно особли≠вих п≥дстав;

Ј          в≥дновленн¤ становища, що ≥снувало до порушенн¤ права. «астосовуЇтьс¤ в тих випадках, коли порушене право внасл≥док правопорушенн¤ не припин¤Ї свого ≥снуванн¤ ≥ може бути реально в≥дновлене шл¤хом усуненн¤ насл≥дк≥в правопо≠рушенн¤;

Ј          припиненн¤ д≥й, що порушують право або створюють загрозу його порушенню. «астосовуЇтьс¤ в поЇднанн≥ з ≥ншими способами захисту (наприклад, ст¤гнен≠н¤м збитк≥в) або самост≥йно. ѕрикладами реал≥зац≥њ цього способу захисту прав можуть бути: накладенн¤ заборони на випуск твору в св≥т; заборона подальшо≠го розповсюдженн¤ твору; накладенн¤ заборони на незаконне виготовленн¤ за≠патентованоњ продукц≥њ або незаконне виробництво продукц≥њ запатентованим способом; припиненн¤ подальшого незаконного використанн¤ знака дл¤ то≠вар≥в ≥ послуг, а також вимога про вилученн¤ з товару або упаковки товарного знака, що незаконно використовуЇтьс¤, тощо;

Ј          в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, включаючи втрачену вигоду; ст¤гненн¤ незаконно от≠риманого доходу зам≥сть в≥дшкодуванн¤ збитк≥в; виплату компенсац≥њ, що виз≠начаЇтьс¤ судом, у сум≥ в≥д 10 до 50 000 м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати, встановлених законодавством ”крањни, зам≥сть в≥дшкодуванн¤ збитк≥в або ст¤гненн¤ доходу[2].

ѕ≥д збитками розум≥ютьс¤ витрати, понесен≥ особою, право ¤коњ порушене, втрата або пошкодженн¤ њњ майна, а також доход, ¤кий ц¤ особа могла б отримати за звичайних умов обороту, ¤кби њњ право не було порушене (втрачена вигода).

якщо особа, що порушила право, отримала внасл≥док цього доходи, потерп≥лий маЇ право зажадати в≥дшкодуванн¤, нар≥вн≥ з ≥ншими збитками, втраченоњ вигоди в розм≥р≥ не меншому, н≥ж сума таких доход≥в.

якщо одночасно з порушенн¤м майнових прав були порушен≥ особист≥ немайнов≥ права потерп≥лого (наприклад, порушене право авторства на винах≥д, ¤кий у той же час Ї ≥ власником прав на цей винах≥д), в≥н може зажадати майно≠воњ компенсац≥њ за запод≥¤нн¤ йому морального збитку, розм≥р ¤кого визначаЇть≠с¤ судом.

” раз≥ використанн¤ чужого твору без договору з власником авторського права ≥ сум≥жних прав, недотриманн¤ умов використанн¤ твор≥в та об'Їкт≥в сум≥жних прав, порушенн¤ особистих ≥ майнових прав власники авторського права ≥ сум≥ж≠них прав можуть подати позов до суду або арб≥тражного, третейського суду про в≥дновленн¤ порушених прав шл¤хом публ≥кац≥й у прес≥ про допущене порушен≠н¤, внесенн¤ в≥дпов≥дних виправлень або ≥ншим способом.

—уд, арб≥тражний суд маЇ право ухвалити р≥шенн¤ або визначенн¤ про заборо≠ну випуску твору, виконанн¤ постановки, фонограми, передач≥ в еф≥р ≥ по прово≠дах, про припиненн¤ њх поширенн¤, про вилученн¤, конф≥скац≥ю вс≥х прим≥рни≠к≥в твору або фонограм та обладнанн¤ ≥ матер≥ал≥в, призначених дл¤ 'њх виготов≠ленн¤ ≥ в≥дтворенн¤, ¤кщо буде достатньо даних про порушенн¤ авторського права ≥ сум≥жних прав.

—уд, арб≥тражний суд може ухвалити р≥шенн¤ про знищенн¤ або в≥дчуженн¤ вс≥х прим≥рник≥в твору або фонограми, в≥дносно ¤ких встановлено, що вони були виготовлен≥ або поширен≥ з порушенн¤м вин¤ткових прав власник≥в авторського права ≥ сум≥жних прав[3]. ÷е стосуЇтьс¤ вс≥х кл≥ше, матриць, форм ориг≥нал≥в, маг≠н≥тних стр≥чок, фотонегатив≥в та ≥нших предмет≥в, за допомогою ¤ких в≥дтворю≠ютьс¤ прим≥рники твору, фонограми, програми мовленн¤, а також матер≥ал≥в та обладнанн¤, що використовувалис¤ дл¤ њх в≥дтворенн¤.

÷≥ способи захисту прав не вичерпують собою вс≥х можливих заход≥в, до ¤ких може вдатис¤ потерп≥лий дл¤ захисту своњх прав на об'Їкти ≥нтелектуальноњ влас≠ност≥ та ≥нтерес≥в, що охорон¤ютьс¤ законодавством. ƒо таких способ≥в можна в≥днести так≥ вимоги:

Ј     про припиненн¤ або зм≥ну правов≥дносин. Ќаприклад, авторський або л≥цен≠з≥йний догов≥р може бути припинений достроково на вимогу автора або влас≠ника прав у зв'¤зку з порушенн¤м умов договору ≥ншою стороною;

Ј     про визнанн¤ нед≥йсним не в≥дпов≥дного законодавству ненормативного акта органу державного управл≥нн¤ або м≥сцевого органу державноњ влади. ÷е озна≠чаЇ, що особа, права ¤коњ порушено виданн¤м зазначеного адм≥н≥стративного акта, маЇ право на його оскарженн¤ в суд≥ без будь-¤ких додаткових вказ≥вок за≠конодавства з цього питанн¤. ѕри цьому потр≥бно враховувати лише дв≥ обста≠вини: по-перше, порушене право повинно мати цив≥льний характер ≥, по-дру≠ге, адм≥н≥стративний акт, що маЇ п≥дзаконний характер, повинен бути противоправним з точки зору його в≥дпов≥дност≥ чинному законодавству (наприклад, прийн¤тий не уповноваженим на це органом).

” тих випадках, коли права на об'Їкт ≥нтелектуальноњ власност≥ використову≠ютьс¤ на догов≥рн≥й основ≥, захист прав зд≥йснюЇтьс¤ передус≥м за допомогою за≠ход≥в, передбачених сторонами в договор≥ на передачу цих прав.

ѕраво автор≥в об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ на поданн¤ за¤вки на видачу охоронного документа може бути порушене будь-¤кою особою, ¤ка претендуЇ на отриманн¤ прав власника охоронного документа без достатн≥х дл¤ того п≥дстав. Ќаприклад, особа, ¤к≥й став в≥домий творчий задум автора, подаЇ за¤вку на вида≠чу охоронного документа в≥д свого ≥мен≥. Ќезалежно в≥д того, коли ви¤влено да≠ний факт Ч до чи п≥сл¤ видач≥ охоронного документа на цей об'Їкт ≥нтелектуаль≠ноњ власност≥, засобом захисту Ї судовий позов про припиненн¤ незаконних д≥й особи, що претендуЇ на отриманн¤ охоронного документа, або про визнанн¤ ви≠даного охоронного документа нед≥йсним.

” тих випадках, коли в≥дпов≥дно до законодавства право на отриманн¤ охорон≠ного документа належить не автору, а його роботодавцев≥, останн≥й зобов'¤заний виплатити автору винагороду в розм≥р≥ ≥ на умовах, визначених угодою стор≥н. як≠що сторони не можуть д≥йти згоди або роботодавець в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д укладенн¤ такоњ угоди чи не виконуЇ умов ц≥Їњ угоди, автор маЇ право звернутис¤ до суду з по≠зовом про примушуванн¤ роботодавц¤ до виконанн¤ прийн¤тих ним зобов'¤зань.

” судовому пор¤дку розгл¤даютьс¤ спори про авторство на рац≥онал≥заторськ≥ пропозиц≥њ, про винагороду за њх використанн¤, а також ус≥ ≥нш≥ спори, що вини≠кають у зв'¤зку з рацпропозиц≥¤ми, за вин¤тком випадк≥в, коли вир≥шенн¤ тих або ≥нших спор≥в в≥днесено законодавством до компетенц≥њ адм≥н≥стративних орган≥в.