≤нтернет рад≥о: мережеве мовленн¤ в ћѕ

—ьогодн≥ у в≥к високих технолог≥й ефект глобал≥зац≥њ особливо в≥дчутний, можна говорити про Уефект присутност≥Ф Ц ≤нтернет це зробив можливим ≥ не можливо вже Усховатис¤Ф за кордонами ≥ нац≥ональними законами. Ќов≥ тенденц≥њ, нов≥ в≥дносини вимагають нового осмисленн¤. як зберегти стаб≥льн≥сть, передбачуван≥сть, а з ними подальший розвиток ≥ процв≥танн¤? ќсь ¤к≥ питанн¤ ставл¤ть перед собою т≥ хто працюЇ в галуз≥ високих технлог≥й. Ѕез них ми вже не можемо у¤вити своЇ повс¤кденне житт¤. “епер нам просто життЇво необх≥дно хберегти баланс. јле в≥н пост≥йно перебуваЇ п≥д загрозою. —лово Уп≥ратствоУ перестало жахати сусп≥льство ≥ зам≥сть сцен насильства ≥ жорстокост≥ ми розум≥Їмо п≥д ним дешев≥ диски, порушенн¤ авторських прав ≥ пост≥йну боротьбу звукозаписуючих компан≥й за в≥дновленн¤ њхн≥х прав. ѕригадаймо крах Удотком≥вФ к≥нц¤ 90-их. ¬се в≥дбулос¤ миттЇво ≥ неспод≥вано ¤к у 1929. –инок високих технолог≥й ≥ передових комун≥кац≥й зазнав удару, але не критичного ≥ не було нокауту. ѕроте загроза ≥снуЇ ≥ вона схожа на ракову пухлину: њњ не пом≥чають доти доки не стаЇ п≥зно. ѕро п≥ратство писали ≥ говорили багато, вс≥м зрозум≥ло що це наносить шкоди багатим мед≥а компан≥¤м, проте мало хто замислюЇтьс¤ над тим щоб без УбагатоњФ звукозаписуючоњ ≥ндустр≥њ творч≥сть перестане динам≥чно розвиватис¤ ≥ буде в≥дкинута на р≥вень 50-х коли рад≥о ≥ телебаченн¤ лише починали св≥й шл¤х. јле ж сьогодн≥ у нас Ї ≤нтернет, скажете ¬и, ≥ не маЇ потреби щось ф≥нансувати, все дуже просто: оплати доступ ≥ ≤нтернет ≥ матимеш за публ≥ку всю планету. “ак то воно так, але при так≥й к≥лькост≥ ≥нформац≥њ ще один тв≥р, ще одна п≥сн¤, телепрограма, наукова прац¤ загубл¤тьс¤ ¤к крапл¤ в океан≥, залишатьс¤ непом≥ченими, хай нав≥ть то буде тв≥р достойний ген≥¤, але без реклами ≥ без п≥дтримки профес≥онал≥в залишитьс¤ непом≥ченим у вир≥ ≥нформац≥њ. —аме тому потр≥бен механ≥зм захисту ≥нтелектуальноњ власност≥, саме тому потр≥бно захищати в ц≥й сфер≥ ≥нвестиц≥њ Ц без над≥йного захисту не буде розвитку, буде лише стагнац≥¤. ≤нтернет. ћережа що охоплюЇ весь св≥т, всю планету. “епер прийшов час забзпечити њњ подальший розвиток. ћова йде про ƒогов≥р ¬ќ≤¬ щодо телерад≥о, кабельного та мережевого мовленн¤. ÷ей документ ще не прийн¤тий ≥ нав≥ть не ухвалено оф≥ц≥йного проекта договору, проте в≥н уже викликав величезну к≥льк≥сть критики ≥ спор≥в. ўо нам даЇ цей документ? як видно ≥з назви в≥н покликаний захищати права компна≥й мовленн¤ незалежно в≥д способу зд≥йсненн¤ њхн≥х функц≥й. „им же в≥н в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д на¤вних м≥жнародних документ≥в, таких ¤к –имська конвенц≥¤ 1961 року про охорону прав виконавц≥в, виробник≥в фонограм ≥ орган≥зац≥й мовленн¤, ƒогов≥р ¬ќ≤¬ про виконанн¤ ≥ фонограми 1996 року та угод “–≤ѕ— даний документ? ¬≥дпо≥дь очевидна Ц в≥н розширюЇ права оргн≥зац≥й мовленн¤ ≥ даЇ њм у руки легальний ≥нструмент дл¤ боротьби з п≥ратством та незаконним мовленн¤м. ѕроте це Ї предметом багатьох дво- та багатосторонн≥х домовленостей, в тому числ≥ ≥ на рег≥ональному р≥вн≥ (™вропейська конвенц≥¤ про рад≥омовленн¤), чому ж тод≥ ст≥льки суперечок та критики? Ѕ≥льш детальний анал≥з документа даЇ нам в≥дпов≥дь ≥ на це запитанн¤. ќрган≥зац≥њ мовленн¤ отримують право захищати не т≥льки своњ права, а у них виникають нов≥ права на твори що ними не були створен≥ ≥ њм не належить. ќсобливо непокоњть громадськ≥сть що у них може виникнути право на твори що вже знаход¤тьс¤ у сусп≥льному надбанн≥ або нав≥ть на твори що взагал≥ не охорон¤ютьс¤ авторським правом (пов≥домленн¤ про факти, поточн≥ под≥њ тощо). як це зрозум≥ти? —права в тому, що орган≥зац≥њ мовленн¤ на даний момент користуютьс¤ охороною сигналу, проте вони не можуть претендувати на захист твор≥в ¤к≥ вони транслюють ≥ це не дозвол¤Ї њм вести ефективно боротьбу з п≥ратством, адже в цьому випадку страждають компан≥њ ¤к≥ затратили величезн≥ кошти ≥ продовжують њх втрачати (п≥ратам платити виг≥дн≥ше), а перешкодити цьому вкрай важко, особливо коли неможливо довести порушенн¤ Управа на сигналФ, а покаранн¤ за викрадений тв≥р у законодавств≥ в≥дсутнЇ. ќсь тому ≥ викликаЇ така ситуац≥¤ все б≥льшого занепокоЇнн¤, особливо з розвитком комун≥кац≥йних технолог≥й ≥ всезростаючоњ ваги компан≥й мовленн¤, в тому числ≥ ≥ мережевих. ѕроте головне - щоб такий захист не був надм≥рним ≥ ним не почали зловживати, адже така ситуац≥¤ може зашкодити праву на в≥льний доступ до ≥нформац≥њ ≥ призвести пр¤мо до протилежних в≥д оч≥куваних насл≥дк≥в. ѕроте, ¤к завжди, нас б≥льш за все ц≥кавл¤ть новели цього документа, а саме положенн¤ щодо мережевого мовленн¤. ўо це таке? як його розум≥ти Умережеве мовленн¤Ф? ўо зм≥нитьс¤ коли ввести це пон¤тт¤ в м≥жнародне право? який воно матиме правовий статус? «г≥дно цього документа мережеве мовленн¤ означаЇ Унаданн¤ доступу до звук≥в, зображень або звук≥в ≥ зображень, або рухомих зображень шл¤хом дротовоњ чи бездротовоњ передач≥ даних через мережу в певний часФ. як видно з визначенн¤ таке пон¤тт¤ мережевого мовленн¤ Ї досить широким ≥ п≥д нього може п≥дпадати майже будь-¤кий ресурс що знаходитьс¤ в мереж≥ ≤нтернет. ÷е по-перше. ѕо-друге, таке визначенн¤ створюЇ новий обТЇкт авторських прав п≥д ¤кий можуть попасти твори що знаход¤тьс¤ у сусп≥льному надбанн≥. ѕо-третЇ, це не вир≥шуЇ вс≥х проблем ≥ нав≥ть ¤кщо це визначенн¤ можна п≥дкорегувати, зрозум≥ло що ≤нтернет мед≥а компан≥њ та мед≥а групи добиватимутьс¤ ¤комога б≥льшого обТЇму прав дл¤ своњх передач ≥ твор≥в, проте ¤к це зробити не зм≥нюючи ≥снуючу систему захисту авторських та сум≥жних прав н≥хто ще не додумавс¤. јбо потр≥бно викидати на см≥тник всю ≥снуючу систему, або вс≥ нововведенн¤ н≥чого не варт≥ ¤кщо вони ≥ надал≥ будуть суперечити ≥ перекреслювати ≥снуючий м≥жнародно-правовий механ≥зм. ѕроте час осмислити ситуац≥ю ≥ виправити помилки ще Ї. –езультати повинн≥ зТ¤витис¤ 1 кв≥тн¤ 2004 року, саме в цей день об≥ц¤ють представити оф≥ц≥йний проект. ј до того ми можемо проанал≥зувати сьогодн≥шню ситуац≥ю ≥ зробити певн≥ висновки. «розум≥ло що не буде сенсац≥й ≥ не буде кардинальних зм≥н, всього навсього буде створено ще одни м≥жнародний догов≥р на зразок ƒоговору ¬ќ≤¬ про виконанн¤ ≥ фонограми 1996 року ¤кий стане оф≥ц≥йним закр≥пленн¤м вже ≥снуючого положенн¤ речей. ƒо реч≥, ”крањна Ї учасницею обидвох ƒоговор≥в ¬ќ≤¬, а жодна Ївропейська крањна до них не приЇдналас¤, ≥ взагал≥, до них приЇдналис¤ лише крањни що розвиваютьс¤, ≥ схоже Ц п≥д економ≥чним тиском —Ўј. Ќ≥чого дивного, адже найб≥льш дорога ≥нтелектуальна власн≥сть в —Ўј ≥ вони хочуть себе захистити ¤комога краще ≥ ефективн≥ше: до техн≥чних засоб≥в додати юридичн≥ механ≥зми. „ого нам оч≥кувати в≥д майбутнього? ѕо-перше, поширенн¤ прав не т≥льки на транслюванн¤ твору, а й на ретрансл¤ц≥ю, що сьогодн≥ Ї найпоширен≥шим ¤вищем. ѕо-друге, отриманн¤ юридичного визначенн¤ мережвого мовленн¤ або транслюванн¤ ≥ в≥дпов≥дно встановленн¤ юридичних механ≥зм≥в захисту (м≥н≥мального р≥вн¤ захисту). ѕо-третЇ, отриманн¤ компан≥¤ми мовленн¤ (в тому числ≥ ≥ мережевими) права не т≥льки заборон¤ти незаконне транслюванн¤ њхн≥х передеч, а й в≥дпов≥дним чином ст¤гувати компенсац≥ю за нанесен≥ збитки. ќкр≥м всього ≥ншого в майбутньому цей документ повинен надати юридичне визначенн¤ таким пон¤тт¤м ¤к: ретрансл¤ц≥¤ через ≥нтернет мовленн¤ через ≥нтернет публ≥чне мовленн¤ дешифруванн¤ програм мовленн¤ ќтже найближчим часом сл≥д оч≥кувати розширенн¤ не т≥льки прав компан≥й мовленн¤, а й створенн¤ нового обТЇкту авторських та сум≥жних прав Ц програм мережевого мовленн¤, що ¤вл¤Ї собою ун≥кальну сум≥ш авторських твор≥в, прав орган≥зац≥й мовленн¤ та сучасних технолог≥й.   © vassai 2003